У центрі Жешува є достатньо місця, щоб побудувати там практично друге місто, навіть для 200 тис. людей. Потрібно просто почати діяти, підготувати конкретні ідеї щодо раціонального використання та трансформації непривабливих зон. – вважають Мацей Лобос та Марцін Смоченскі, жешувські архітектори, власники офісу MWM Архіектори з Жешува.

czytaj: https://rzeszow.wyborcza.pl/rzeszow/7,34962

У збігу трьох вулиць в центрі Жешува – Цеплінського, Зигмунтовської та Моніушкі знаходиться невеликий будинок. Непомітний, не впадає в око. Він роками служить як штаб-квартиру банків. Перед ним – невелика парковка. По сусідству з будинком знаходиться автобусна зупинка, а біля нього – торгова площа, пам’ятка раннього польського капіталізму, яку зазвичай називають “площею Бальцеровича”. Таких місць – хаотично забудованих, непомітних – у Жешуві багато. Однак виявляється, що можна спробувати хоча б частково змінити їхній характер, привести їх в порядок. На ділянці, де розташований нинішній будинок, та на тій, де знаходиться парковка, планується побудувати ефектну офісну будівлю, яка має шанс стати одним із символів сучасного Жешува. – Це надзвичайно цінна територія. Одна з найважливіших локацій в Жешуві, тому вимагала від нас особливого підходу. Ми багато місяців працювали над цим проектом. Форма будинку не є результатом нашої радісної творчості, але багатьох дискусій та аналізів. – підкреслюють Мацей Лобос та Марцін Смоченскі, власники студії MWM Архітектори з Жешува. Саме ця студія готує проект одної із найцікавіших інвестицій у центрі міста. Об’єкт матиме шість надземних поверхів та два підземні поверхи, де будуть знаходитися паркувальні місця. – Перший поверх буде сильно відсунутий назад, так, щоб перед будинком утворився сквер та публічний простір. Натомість верхня частина будинку буде висунута вперед, щоб “звисала” над вулицею. – пояснюють архітектори – Як і у багатьох польських містах, у Жешуві є діри, проріхи, отже забудову потрібно доповнювати. Цей будинок буде прибудовою вуличного фронтону від сторони вулиць Зигмунтовської та Цепліньського. – каже Лобос. “Згідно із задумом, будинок має повернути міській тканині її людський вимір через упорядкування та доповнення забудови, а також творення цінних публічних просторів. Відповідно до класичних правил урбаністики проект повертає традиційну послідовність вуличних фронтонів, доповнює міську структуру та закриває будівельний наріжник, створюючи домінанту.” – читаємо на веб-сторінці студії.

Як доповнити середміську забудову в Жешуві?

У центрі Жешува є багато місць, які потребують впорядкування та нової, продуманої забудови. -В одному тільки центрі Жешува є достатньо місця, щоб побудувати там практично друге місто, навіть для 200 тис. людей. Потрібно просто почати діяти, підготувати конкретні ідеї щодо раціонального використання проріхів в забудові та трансформації непривабливих зон. – вважають Мацей Лобос та Марцін Смоченскі. Одним із таких місць є так звана Площа Бальцеровича – велика територія біля вулиць Моніушкі та Зигмунтовської, яка знаходиться по сусідству з будинком Польської Пошти та спорудами, які належать парафії “Фарного” костьола. Площа, заставлена будками та столами, вже багато років потребує інвестицій. Обговорення можливості змін на площі почалося вже кілька років тому, коли з’явилася ідея поставити там пам’ятник Пілсудському. Першим, що запропонувала група ініціаторів побудови пам’ятника, було очистити площі від рослинності, облицювати її кам’яними плитами, посавити посередині маршала на Каштанці (коні) та трибуну. Проти цієї ідеї виступили жителі, радники та мер Тана деуш Ференц. Врешті-решт, площу тільки легко почищено та проведено процедури необхідні для загосподарювання місця для пам’ятника. – Те, що в Польщі маємо справу з різними дефектами, проріхами в забудові, це з одного боку наслідок воєн, які прокотилися Польщею – будівлі були знищені, а на їхньому місці нічого не побудовано, а з другого боку – це ефект післявоєнного “падіння” урбаністики, яке взяло свій початок у 60-х роках, відсутність планового раціонального використання міського простору. Нині до Жешува приєднуються нові териорії, які потрібно забудувати – але в самому центрі міста є десятки ділянок які вимагають продуманого використання. – каже Мацей Лобос.

Чи потрібен план просторового загосподарювання для цілого центру міста?

– Плани просторового загосподарювання необхідні перш за все для нових територій, які тільки що приєднано до міста. Однак наш центр це місце, якому – теоретично – не потрібні ніякі плани. Тут ми повинні скористатися правовим інструментом, яким є рішення про умови забудови, засноване на принципі добросусідства (новий будинок повинен бути формою та розміром схожим на сусідні будівлі – ред. примітка) і, беручи його за основу, доповнювати забудову. – каже Марцін Смоченскі. – Найголовніше, щоб нарешті була підготовлена ​​розумна концепція загосподарювання таких місць, як згадана площа Бальцеровича чи околиці площі Свободи. Можна там ввести різні функції. Нехай залишиться торгівля, бо люди встигли звикнути до неї, чи послуги, офіси, житло, заклади культури, зелені насадження. Для прикладу – під обома торговими площами можемо створити два поверхи паркінгів, над ними торговий простір, над ним квартири, а ще над ними – зелені насадження – це ідеї, які виникають швидко та без аналізу, але все можна зробити. Така концепція повинна була бути підготовлена багато років тому. На жаль, її досі немає. Я вважаю,  що треба її створити та показати людям, щоб побачили, як можуть виглядати такі місця. – каже Мацей Лобос і додає: Часто буває так, що знаємо дану територію, але не усвідомлюємо, що її можна інакше сформувати. Зрештою, іноді ця відсутність свідомості стосується також нас архітекторів – буває, що не звертаємо уваги на якусь територію. Прикладом можуть служити ділянки у збігу вулиць Зигмунтовської, Цепліньського та Моніушкі, на яких ми спроектували офісний будинок. Я давно знаю цю територію, був там багато разів, проходив повз, але поки інвестори не звернулися до нас з пропозицією спроектувати там будинок – я не думав, що можна її використати іншим способом. З цієї причини ідеї та концепції, які можна публічно представити, є настільки важливими. – каже Мацей Лобос. – Ми, очевидно, усвідомлюємо певні обмеження, труднощі, зв’язані, між іншим з правом власності, що стосується деяких територій. Але, щоб мати змогу раціонально їх використати, потрібно чимскоріше вирішити такі питання. – додає Марцін Смоченскі.

Чи ущільнення забудови “запросить” автомобілі до центру міста?

На думку архітекторів, у центрі міста – в широкому розумінні слова – легко знайти території, на яких можна побудувати практично нове місто. Одним із таких місць є територія, яка колись належала фабриці Зельмер. Це понад 10 гектарів, на яких можна створити новий, середміський мікрорайон – з усіма його функціями. Це місце з неймовірним потенціалом. Однак спочатку треба буде задуматися над тим, що з існуючої уже забудови залишити. Адже там є старі будинки, які можна перетворити на лофти або офіси, а решту доповнити новою, продуманою забудовою. Подивімся також на вулицю Боя-Желенського – забудовану залами, складами. Об’єкти такого типу можна  перенести в інше місце, а цю дуже цінну територію використати іншим способом, будуючи там місто. Таких місць у Жешуві багато – це також, між іншим, околиці ал. Окулицького, вул. Семенського, Короля Августа, Конопницької або територія, яка нині є власністю війська. – перераховують архітектори. Мешканці, які скептично ставляться до ущільнення середміської забудови, можуть питати про дорожній рух. Нові будинки – це нові жителі, а отже і нові машини. Територія, про яку йде мова, знаходиться в кількох хвилинах пішки від залізничного вокзалу. Якщо вона буде раціонально забудована, доповнена всіма функціями, необхідними для життя людей – школами, садочками, торгівлею, то насправді машини не будуть аж так потрібними, адже все, або майже все, буде на місці. Транспортні проблеми переважно спричинені тим, що місто розширюється, створюються великі заміські райони, де кожному з жителів потрібна машина, щоб доїхати на роботу, відвезти дітей тощо. Будівництво житлових будинків далеко від центру створює великі проблеми для міста – необхідність побудови нової дорожньої інфраструктури, навчальних закладів та дорогого комунального обладнання. А у центрі міста у нас є повністю обладнана та підготована територія. Потрібно просто почати конкретні дії – створювати концепції, організовувати публічні дискусії та впроваджувати все це у вигляді конкретних проектів. Одне нарікання, що все погано, нічого не змінить – навіть якщо воно виправдане.

Artur Gernand, Gazeta Wyborcza