Конгрес Smart City 2020 – людина перед технологією
Мацей Лобос взяв участь у дискусійній панелі про “розумні” міста, яка відбулась у рамках третього Конгресу Smart Project, Building & City 2020.
– У мене складається враження, можливо, суб’єктивне, що більшість людей, які використовують поняття Smart City, тобто “розумне місто”, підсвідомо думають про технології: місто переповнене сенсорами, комп’ютерами, центрально-кероване тощо. Я, звичайно, абсолютно не погоджуюся з цим. Вважаю, що таке рішення – позбавлене сенсу і логіки. Воно є надзвичайно небезпечним, оскільки порушує нашу свободу, є страшною загрозою для суспільства. Це реалізація візії Філіпа Діка, яку він описав у оповіданні “Особлива думка” – це система, яку зараз вводять у себе китайські комуністи.
-Йдеться передусім про те, що потрібно зосередити увагу на людині, відійти від мислення в категоріях технології. – технологія – це лише інструмент. Мікеланджело створював чудові речі, не маючи верстатів чи комп’ютерів. Це так само стосується міського простору. Перш за все треба поставити запитання – ким є людина, які її потреби, як працюють її органи чуття, який вплив вони мають на масштаб простору та на спосіб, в який встановлюємо відносини, і тільки тоді – беручи до уваги ці всі фактори – можна зосередитися на тому, яким повинно бути місто. Завжди спочатку мусимо поставити собі питання “ЧОМУ?” а тільки потім “ЯК?”.
-“Розумне місто” це, у моєму розумінні, місто приязне для людини, де площі та зелені сквери знаходяться за 2 хвилини ходьби від місця проживання кожного жителя, а не як розташований на периферії Парк імені Папи Римського Івана Павла II, до якого потрібно добиратися автобусом. Місто, де не можна розміщувати штаб-квартир банків на перших поверхах будівель, які знаходяться на головній вулиці, оскільки це призводить до знищення міської тканини; місто, де вулиці мають оптимальні пропорції, а ширина публічних просторів не перевищує 20 метрів. Це прості та дешеві способи зробити місто приязним для жителів, і для того не потрібно використовувати занадто складні, грандіозні рішення. -Мені не треба щоб дорожній знак балакав зі мною.
-Мабуть кожен з нас хотів би сісти в машину часу і, що цікаво, внаслідок відсталості, спричиненої життям за залізною завісою, маємо сьогодні таку можливість. Можемо подивитися, з якими проблемами стикаються міста Заходу – в широкому розумінні цього слова – та як вони з ними впоралися. Можемо вчитися на їхніх помилках і не повторювати їх.